Кaнaдa мeняeт пoрядoк пoлучeния стaтусa бeжeнцa, Tak 15 Грудень 2012 гoдa в Кaнaдe вступaют в дeйствиe измeнeния в систeмe прeдoстaвлeния убeжищa лицaм, кoтoрыe xoтят пoлучить стaтус бeжeнцa. Дaнныe измeнeния кoрeнным oбрaзoм мeняют ситуaцию и фaктичeски зaкрывaют лaзeйку для тex, ктo въeзжaл в стрaну с цeлью oстaться нa ee тeрритoрии и в дaльнeйшeм кaким-тo oбрaзoм пoлучить рaзрeшeниe нa прoживaниe.
С ввeдeниeм нoвыx прaвил пoлучeния стaтусa бeжeнцa сдeлaть этo будeт знaчитeльнo слoжнee, a в бoльшинствe случaeв пoлучить стaтус бeжeнцa в Кaнaдe будeт прoстo нeвoзмoжнo.
Суть измeнeний получения статуса беженца в Канаде
Зміни, які вводяться в дію 15 Грудень 2012 року, докорінно змінюють ситуацію із розглядом заяв на отримання статусу біженця в Канаді. Варто сказати, що уряд вже давно займається цією проблемою, і ще в 2010 г. був прийнятий закон Balanced Refugee Reform Act. ДгЙМІВ 2012 г. був прийнятий новий закон Protecting Canada’s Immigration System Act. Саме ці два закони дозволили нарешті створити нову систему розгляду заяв і депортації біженців.
Відповідно до нової системи, розгляд заяви на отримання статусу біженця має бути проведене в термін не пізніше 60 дней. До теперішнього моменту такого тимчасового ліміт не существовалопо офіційною статистикою, і, по официальной статис�днів/span>, середній термін розгляду заяви від його подачі до слухання в суді займав приблизно 600 дней.
Також вводиться чіткий поділ процедури обробки заяв на статус біженця в залежності від країни, звідки прибули заявники. Згідно з новим законом, міністр громадянства та імміграції Канади отримує право складати обмежений список країн, які підпадають під визначення зони гуманітарного лиха, і які визнаватимуться Канадою в якості джерела справжніх біженців (genuine refugees).
Для осіб, прибулих з країн, визнаних як джерело справжніх біженців, процедура розгляду заяв буде наступною. Для них вперше в історії Канади створено спеціальний відділ — Refugee Appeal Division (RAD) — куди зможуть звертатися за апеляцією ті особи, за заявами яких отримано відмову. Якщо їх початкове заяву було відхилено, вони можуть подавати на апеляцію у вказаний відділ RAD, де розгляд справ проходитиме в прискореному режимі.
Для тих осіб, хто прибуває з країн, які вважаються безпечними, вводиться прискорений процес розгляду заяв — протягом 30-45 днів, і при відмові можливість подачі апеляції не передбачена.
Ті особи, яким відмовлено у статусі біженця, згідно з положеннями нової системи будуть видворяти з країни протягом 1 року (по практиці попередніх років на це йшло до 4-5 років).
Введена нова система отримання статусу біженця дозволить боротися з потоком «фіктивних біженців». Зокрема, в кінці листопада в одному зі своїх виступів міністр громадянства та імміграції Канади заявив, що тільки в 2011 році майже чверть всіх заявників на статус біженця прибули з країн Європейського Союзу.
Додатковим заходом, прийнятої міністерством громадянства та імміграції Канади, стала вимога при подачі заяви на отримання візи до Канади здавати відбитки пальців. Це нововведення стосується громадян 29 країн, з яких йде найбільший потік біженців, і які потенційно становлять загрозу безпеці Канади. Жодної з країн, входили раніше до СРСР, в цьому списку немає. Даний підхід дозволить обмежити в’їзд в країну небажаних осіб, а також швидше проводити розгляд заяв на отримання статусу біженця.
Причина введення нових правил
Варто сказати, що необхідність прийняття більш жорстких правил у частині надання Канадою статусу біженця тим, хто в’їхав в країну і вирішив тут залишитися, назріла давно. За останні десятиліття Канада заробила сумнівну репутацію раю для біженців, в першу чергу через свого ліберального ставлення до цієї категорії осіб і відсутності дієвих механізмів депортації нелегальних іммігрантів. Як результат, на Канаду в останні роки припадало близько 10% світового потоку біженців.
Безсумнівно, такий гуманізм лягає тягарем на економіку Канади, і ситуація вимагає свого дозволу. Сюди варто додати, що, судячи з загальним настроям, не так вже багато канадців вітають масований приплив біженців, тим більше що ситуація в цій області в даний момент виглядає десь навіть абсурдно.
Справа в тому, що Канада приймала біженців навіть у тому випадку, коли інші країни від них відмовлялися і не визнавали цих осіб біженцями. Зокрема, влітку 2010 року преса широко висвітлювала ситуацію з cсудном MV SunSea, на якому знаходилося приблизно 490 осіб з числа тамілів з Шрі-Ланки. Метою цієї одіссеї було дістатися порту в одній з розвинених країн світу для подальшого отримання пасажирами судна статусу біженців у цій країні. Спочатку кінцевим пунктом подорожі була Австралія, проте ця країна відмовила кораблю у вході в її територіальні води. Після цього капітан корабля робив ще кілька спроб пристати до берегів інших країн, у чому йому також було відмовлено. Зрештою єдиною країною, яка погодилася прийняти корабель, стала Канада. Крім того, що це створювало небезпечний прецедент, у канадських служб безпеки були побоювання, що серед пасажирів могли перебувати бойовики терористичної організації «Тигри Визволення Таміл Ілама».
Іншою темою, що викликала широкий громадський резонанс, Stahl ситуації навколо tsиganami Vengrii та Чехії, kotorиe масово vaezzhali в Kanadu ДЛЯ додатків podachi з poluchenie статус bezhentsa. У rezulytate, chtobи HOTY-ED ostanovity еtot потоку, Канада була змушена ввести візовий режим з Чехією, що призвело до політичного конфлікту з Євросоюзом і ледь не закінчилося введенням візового режиму між країнами Європи та Канадою. Абсурд ситуації полягає в тому, що статус біженця в Канаді просили громадяни європейських країн, які самі є підписантами Женевської Конвенції про надання притулку особам, піддаються переслідуванням у своїй країні.
Аналогічна ситуація виникла з громадянами Мексики, які приїжджали до Канади на лікування. Справа в тому, що за чинними законами і зобов’язаннями, які Канада взяла на себе з гуманітарних міркувань, будь-який іноземець, опинився на території Канади, може подати заяву на отримання статусу біженця. Його справа будуть розглянуто, і якщо він зуміє довести, що зазнає переслідувань в країні свого громадянства, тобто існує реальна загроза його життю, то йому буде надано статус біженця. Скажу відразу, що довести це складно, тому статус біженця в останні роки отримував досить малий відсоток заявників.
Однак проблема для Канади полягала в тому, що за чинними законами після отримання відмови можна було подавати апеляцію. Так як черга на розгляд заяви, а потім на розгляд апеляції, була великою, то весь процес займав тривалий час, і фактично протягом декількох років заявник міг жити в Канаді в очікуванні остаточного рішення по своїй справі. Весь цей час він отримував грошову допомогу і, найголовніше, безкоштовне медичне обслуговування, включаючи дорогі обстеження та операції. Причому для тих, хто претендував на статус біженця, безкоштовним були навіть ті медичні послуги, які для канадців були платними — наприклад, послуги дантиста.
Враховуючи високий рівень національної медицини, Канада стала магнітом для іноземців з важкими захворюваннями, вимагають дорогого лікування. Схема була простою та ефективною — іноземець, в’їхавши в країну, подавав заяву на отримання статусу біженця, після чого отримував доступ до безкоштовного медичного обслуговування. Схема стала особливо популярна у громадян Мексики, з якою у Канади був безвізової режим. Природно, такий потік «медичних біженців» лягав важким фінансовим тягарем на бюджет країни, і в підсумку Канада була змушена ввести візовий режим з Мексикою, чим значно ускладнила політичні відносини з цією країною.
Варто також торкнутися ще однієї сторони цієї проблеми, а саме про складність в’їзду до Канади для громадян тих країн, з якими у Канади немає угоди про безвізовий режим. Не секрет, що Канада має репутацію закритої країни, куди дуже складно отримати гостьову візу. Пояснюється це досить просто — одним з головних завдань імміграційних органів є виявлення та недопущення осіб, які після в’їзду до Канади можуть залишитися на її території з метою отримання статусу біженця. Саме цим пояснюються труднощі з отриманням віз та тривалі терміни їх видачі. Природно, таке положення завдає істотної шкоди економіці, оскільки обмежує приплив туристів і стримує ділові зв’язки, не кажучи вже про створення негативного образу для країни.
Зміни, які вводяться в дію 15 Грудень 2012 року, докорінно змінюють ситуацію.
Очікувані наслідки введення нових правил
Міністерство громадянства та імміграції Канади розраховує, що введення нових жорстких заходів щодо фіктивних заяв на біженство, прискорений розгляд справ і депортація «фальшивих біженців» значно скоротить потік бажаючих скористатися ліберальної канадської системою. Очікується, що введення нових законів і нової системи обробки заяв на біженство дозволить заощадити канадської скарбниці до $1.6 мільярда доларів за п’ять років. Іншим побічним ефектом стане заслін на шляху кримінальних елементів, які потрапляли до Канади по лінії беженства, і становили загрозу безпеці країни.
Від себе можу додати, що введення нової системи має ще один великий плюс. Вона має значно спростити роботу імміграційних чиновників з видачі віз для тимчасового в’їзду в Канаду, значно полегшити і прискорити отримання цих віз для людей, які планують поїздку до Канади в якості туристів, з метою відвідати друзів або родичів, їдуть по бізнесу, або хто збирається відправити до Канади дітей на навчання.
Взагалі потрібно відзначити, що Канада в даний момент стрімко розгортається до всього світу і стає більш відкритою. Всі дії нинішнього уряду вказують на те, що взято курс на розширення зв’язків з країнами, що розвиваються світу та залучення до Канади іноземних інвесторів. Це,крім укладення договорів про вільну торгівлю, увазі полегшення візового режиму. Також хочу нагадати про національну програму розвитку міжнародного туризму, яка була прийнята в Канаді два роки тому, і яка також має на увазі полегшений режим видачі гостьових віз. Всі перераховані вище ініціативи стримувалися ситуацією з біженцями, тому вирішення цієї проблеми чекали давно.
На закінчення хочу сказати, що дану ініціативу міністерства громадянства та імміграції Канади можна тільки вітати, і можна лише пошкодувати, що вона не була прийнята раніше. Тепер головне, щоб в уряду вистачило рішучості і здатності реалізувати те, що намічено. Принаймні, є оптимізм відносно того, що нова політика щодо біженців значно полегшить отримання в’їзних віз для бажаючих відвідати цю чудову країну, і відкриє її для набагато більшої кількості жителів країн СНД.