Громадянство України, частіше відмовляються ніж приймають

Author:

Глaвa Кoмиссии пo вoпрoсaм грaждaнствa при прeзидeнтe Укрaины Eлeнa Лукaш сooбщилa сaйту дeньги.ua, чтo oт укрaинскoгo грaждaнствa чaщe oткaзывaются, чeм принимaют.
Тaк нa кaждoгo пришeдшeгo пoлучить укрaинский пaспoрт приxoдится сeмeрo жeлaющиx eгo сдaть.

Oчeнь трeвoжнaя стaтистикa, oсoбeннo с учeтoм тoгo, чтo дaлeкo нe всe укрaинцы, навсегда уезжая за рубеж и принимая там иностранное гражданство, обтяжують себе формальним відмовою від українського громадянства. З точки зору українського законодавства це – порушення, т.к Україна не підтримує подвійного громадянства,але тих, хто виїхав назавжди українське законодавство, як правило, не сильно і хвилює.

Еміграція з України по раніше велика, так за офіційною статистикою,торік на постійне місце проживання (ПОСТІЙНЕ МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ)виїхало 14 677 украинцев, це звичайно вдвічі менше ніж п’ять років тому. але за результатами незалежних опитувань, бажання громадян України емігрувати з країни дуже велике. Незалежні Українські експерти особливо відзначають, що бажання емігрувати з країни особливо відчутно серед молоді, а також українці налаштовані їхати всією сім’єю.
В Інституті демографії зізналися, що, попри гучні чутки про «масову втечу» громадян із країни, демографічні втрати від еміграції становлять мізерну частку від загального скорочення населення країни. Більше того, в останні роки Україна має позитивний баланс еміграції та імміграції.

Досить явно стан справ показують статистика президентської Комісії з питань громадянства та дані МВС, фіксують зняття громадян з реєстрації за місцем проживання і постановку на неї. Однак через величезну різницю в процедурах отримання громадянства і отримання реєстрації ці статистики малюють дві різні картини, при погляді на які народжуються прямо протилежні висновки. Судячи з відмов від громадянства, люди потихеньку тікають з України, судячи з отримання реєстрацій – дрібним, але впевненим струмочком стікаються в неї.

Дані, надані нам Інститутом демографії, спираються на згадану вище державну статистику. У них не входить непостійна трудова еміграція (виїжджаючі на заробітки, як правило, не виписуються з квартир), а так звана навчальна входить лише частково. У даних за 2010 рік – позитивна динаміка, тобто приїжджих більше, ніж виїжджаючих. Таке «позитивне сальдо» спостерігається в Україні з 2005 року з короткою перервою на кризовий 2009-й.

Сайт Emigrant.name, раніше приводив дані з демографії і міграції населення України за останні 20 років.

ДЮЙМІВ 2010 році в Україні зареєструвалося 30810 людина. Виїхало – 14677. Найбільш популярні країни-приймачі – Росія (5934 людини), Ізраїль (1507), США (965), Білорусь (772), Чехія (699), Испанiя (392), Італія (193).

Дані зрозумілі та природні: обмін населенням з Росією та Білоруссю в України завжди був дуже жвавим, Ізраїль – традиційна мета репатріації українських євреїв, США – популярний у всьому світі напрямок звичайної та навчальної еміграції.

Чехія, Іспанії та Італії – traditsionnиe напрямки заробітчан, їх показники пов’язані, швидше за все, з осілої або просто затрималася більш ніж на один сезон частиною трудових мігрантів. Багато хто з цих людей осіли в тій же Чехії всерйоз і на довго, вони одружилися, вийшли заміж, як пишуть  — весілля в Чехії це чарівна казка.

Єдиний стереотип, який ця статистика трохи похитнула, – Думка про Канаду як про Мекку українських емігрантів. Приєднатися до мільйона канадців українського походження в 2010 році вирішило лише 158 людина (при тому, що 98 повернулося звідти в Україну).

Серед країн-«відправників» легальних іммігрантів в Україну беззастережно лідирують колишні республіки СРСР. Попереду, зрозуміло, Росія з 13920 іммігрантами, на другому Молдова – 3728, tretьem Узбекистану – 1911. Популярність нашої країни у вихідців із цієї середньоазіатської республіки, на думку фахівців, може пояснюватися триваючою репатріацією кримських татар. Далее идут Беларусь (1098), Грузія (1092), Вірменія (1075) и Азербайджан (1009). З країн далекого зарубіжжя (таб.3) лідирує Ізраїль (833 прибулих), США (727), Чехія (699), Німеччина (453) и Турция (386). Чутки про масове нашестя уродженців Китаю сильно перебільшені. Принаймні, офіційна статистика цього не підтверджує – за минулий рік лише 302 «Прибульця» з Піднебесної. Відтік такої кількості не почне помітною подією навіть для однієї вулиці китайського селища. Аналогічна ситуація з міграцією з Африки: всупереч поширеній думці, всі держави континенту, разом узяті (за той же період), делегували на наші землі 282 представника. Яскраво виражений лідер – Нігерія (78 людина).

Що стосується сезонної, короткочасної міграції гастарбайтерів без виписки зі своїх квартир, то за нею є лише загальні дані за два з половиною роки – з 2005-го по першу половину 2008-го включно. За цей період Україну покинуло 1,5 мільйон. заробітчан. Однак ця статистика не враховує тих, хто виїхав на заробітки всією родиною. За даному Олексія Позняк, кінцеві цілі українських заробітчан приблизно порівну поділені між східним (Росія і, в малих частках, Білорусь) і західним вектором (Центральна і Південна Європа, в основному Іспанія, Італія і Чехія). При цьому напрямки мають свою специфіку та традиції. Так, до Росії зазвичай їдуть жителі суміжних з нею областей країни. Тоді як, наприклад, Італію облюбували жителі Чернівецької області. Незримий зв’язок між Італією та Буковиною має, на думку деяких експертів, занятное історичне пояснення: спорідненість італійського та румунської мов, прямих нащадків латині. Це, нарівні з досить лояльним законодавством, привернуло до Італії масу румунських остарбайтерів. У свою чергу, багато жителів Буковини, історично і культурно пов’язаної з Румунією, пішли второваною румунами дорогою.

ДЮЙМІВ 2010 році Інститут соціології в рамках щорічного проекту «Моніторинг соціальних змін» поставив громадянам питання: «Чи готові ви залишити свій населений пункт і переїхати?». Готовий виявився кожен п’ятий, точніше, 19,1% респондентів. Odnako 11,2% хотіли змінити місце проживання, не покидаючи Україну, і лише 7,9% були готові до переїзду за кордон. Для порівняння, в 2000 році таких було 14,4% і 9,6% відповідно. Основні причини, штовхають українців до переїзду – пошук нового місця роботи і проблеми з екологічною ситуацією в рідних містах. Останнє, втім, більш актуально для міграцій всередині країни.

Так само не варто забувати про проблему нелегальної імміграції в Україну, так протягом останніх двох років,відзначається істотне зростання неконтрольованої тіньової міграції в країну.

За даними ООН, сьогодні Україна перебуває на четвертому місці за кількістю іммігрантів після США, Росії та Німеччини. Зараз на Україні, за оцінками ООН, перебуває 6,7 мільйон. нелегальних іммігрантів, за останні десять років потік іммігрантів зріс майже в 20 раз.