Нoрвeгія рaспoлoжeнa нa сeвeрe Eврoпи, в зaпaднoй чaсти Скaндінaвскoгo пoлуoстрoвa. Прoтяжeннoсть стрaни 1770 км – oт мису Ліннeснeс нa югe дo Нoрдкaпa нa сeвeрe, a ee шірінa кoлeблeтся oт 6 для 435 км. Офшорних країн omyvaût Атлантичного океану на заході, Ськагеррак на півдні і Північного Льодовитого океану на півночі. Довжина берегової лінії sostavlâet 3420 км, з мотузкою Ford – 21 465 км. Норвегія межує на сході з Rossiej (Протяжність кордону 196 км), Finlândiej (720 км) і Šveciej (1660 км). Так же если вы желаете побывать в этой стране, или любой другой, то вам просто обязательно. Ведь путешествовать можно без ограничений не только в Норвегии, но и в других странах...
Див Норвегія -. Осло Населення – 4,59 мільйон. чeлoвeк,Щільність населення – 13,6 людей на 1 кіловольт. км. Міське населення – 73%, Сільське господарство – 27%. Офіційна мова: Норвезька. Лютеранство державною релігією. Необережна в Північному статус, Нoрвeгіі притаманний блaгoпріятний клімaт з прoxлaдним літом і відносно м’якою (для відповідних широт) взимку – результатом впливу Гольфстріму. Середня річна кількість опадів варіює від 3330 мм на заході,до 250 мм на сході країни. Середня температура січня 0 ° С характерна для південного і західного побережжя, тоді як у внутрішніх районах вона знижується до -4 ° С і менше. У липні середні температури на узбережжі ок. 14° З, а у внутрішніх районах – ок. 16° З.
У Норвегії виділяють п’ять економічних районів: Східний (історична провінція Естланн), Південний (Серланн), Південно-Західний (Вестланн), Центральний (Треннелаг) і Північний (Нур-Норге).
Для Східного району (Естланн) характерні довгі річкові долини, знижуються до південь і сходяться до Осло-фіорду, і внутрішні території, зайняті лісами і тундрою. У цьому районі зосереджено близько половини лісових ресурсів країни. У долинах і по обох берегах Осло-фіорду проживає майже половина населення країни. Це найбільш розвинена в економічному відношенні частина Норвегії. У місті Осло представлений широкий спектр промислових галузей, в тому числі металургія, машинобудування, борошномельна, поліграфічна, а також майже вся текстильна промисловість. Осло – центр суднобудування. На частку району Осло припадає приблизно 1/5 всіх зайнятих у промисловості країни.
На південний схід від Осло, там, де річка Гломма впадає в Скагеррак, знаходиться місто Сарпсборг, другий за величиною промисловий центр країни. У Скагеррак розміщені підприємства лісопильної і целюлозно-паперової промисловості,працюють на місцевій сировині. З цією метою використовуються лісові ресурси басейну р.Гломми. На західному березі Осло-фіорду, на північний захід від Осло, розташовані міста, промисловість яких пов’язана з морем і переробкою морепродуктів. Це центр суднобудування Тьонсберг і колишня база норвезького китобійного флоту Саннефіорд. «Ношк Хюдру», другий за величиною промисловий концерн країни, виробляє азотні добрива та інші хімічні продукти на заводі Херей. Драммен, розташований на березі західної гілки Осло-фіорду, – Центр переробки деревини, надходить з лісів Халлінгдал.
Південний район (Серланн), відкритий до Скагеррака, в економічному відношенні найменш розвинутий. Третина району покривають ліси,колись тут був важливий центр торгівлі лісом. У кінці 19 в. відбувся значний відтік населення з цієї території. В даний час населення в основному зосереджене в ланцюжку невеликих прибережних міст, які є популярними літніми курортами. Головні промислові підприємства – металургійні заводи в Крістіансанні, випускають мідь і нікель.
У Південно-Західному районі (Вестланн) сконцентрована приблизно чверть населення країни. Між Ставангером і Крістіансунн 12 великих фіордів впроваджуються в глиб суші і сильно розчленовані берега обрамлені тисячами островів. Розвиток сільського господарства обмежений через гірського рельєфу облямованих крутими високими берегами фіордів і скелястих островів, де минулого льодовики знесли покрив пухких відкладень. Землеробство приурочено до долин річок і ділянках терас уздовж фіордів. У цих місцях в умовах морського клімату поширені огрядні пасовища, а в деяких приморських районах – плодові сади. Порти південно-західної Норвегії, зокрема Олесунн, служать базами зимового промислу оселедця. По всій території району, розосереджені металургійні та хімічні заводи, використовують багаті ресурси гідроенергії і не замерзають цілий рік порти. Берген є головним центром обробної промисловості району. У цьому місті і сусідніх селищах знаходяться машинобудівні, борошномельні та текстильні підприємства. З 1970-х років Ставангер, Саннес і Сула є основними центрами, з яких підтримується інфраструктура видобутку нафти і газу на шельфі Північного моря і де знаходяться нафтопереробні підприємства.
Четвертий за значимістю серед великих економічних районів Норвегії – Західно-Центральний (Треннелаг), прилеглий до Троннхеймс-фіорду, з центром у Тронхеймі. Щодо плоска поверхня і родючі грунти на морських глинах сприяли розвитку землеробства, яке виявилося конкурентоспроможним з хліборобством району Осло-фіорду. Чверть території вкрита лісами. У районі розробляються родовища цінних корисних копалин, особливо мідних руд і піритів.
Північний район (Нур-Норге) розташований більшою частиною на північ від Північного полярного кола. Хоча тут немає великих запасів деревини і гідроенергії, як на півночі Швеції і Фінляндії, на шельфовій зоні знаходяться найбагатші у Північній півкулі рибні ресурси. Берегова лінія відрізняється великою довжиною. Рибальство, найдавніше заняття населення на півночі, до цих пір широко поширене, однак все більшого значення набуває гірничовидобувна промисловість. З розвитку цієї галузі Північна Норвегія посідає провідне місце в країні. Розробляються залізорудні родовища, зокрема у Кіркенесі поблизу кордону з Росією. Є значні родовища залізної руди в Рані у Північного полярного кола. Видобуток цих руд і робота на металургійному комбінаті в Му-і-Рані залучили в цей район переселенців з інших частин країни, проте населення всього Північного району не перевищує населення Осло.